Rússnesk árásk leiðslan í Komyshuваasa kostar að minnsta kosti 57 lífi
Rússnesk árásk hefur dreifbúið um allt land eða að minnsta kosti níu oblastum. Míndef 2. nóvember varð fyrir árásk á punkti þar sem mannúðarhjálp var dreift í Komyshuваasa, ásamt síðari árásk á skjólborgu þar sem fólk var. Að minnsta kosti 57 manns voru fundnir látir, þar af tveir Björgunarmaður og fjórir lögreglustefnd. Míndefornsluð yfirvöld sagði að sex af áráskunum á níu daga bryttu gegn Женevissamningunum og skyldum reglum.
Helstu atriði
- Árásk á punkti mannúðarhjálpar í Komyshuваasa fór fram 2. nóvember 2026.
- Að minnsta kosti 57 manns voru fundnir látir; 48 þeirra eru ákenndir.
- S среди 57 látna voru tveir Björgunarmaður og fjórir lögreglustefnd.
- Mönnum var dreift um þess stað í fyrri því að þar var þekkt skólalóðarmark, „Dzherelo“.
- Árásk á því sem var í skólalóðarmörkinu var fylgt af árásk á skjólborgu þar sem fólk var.
- Þrjár þungar dronaáráskar áttu stað á救援verkamönnum í Komyshuваasa 8. nóvember; tveir þeirra hlutu meiðsl og þrifélavél skaddaðist.
- Míndefornsluð yfirvöld tiltaka sex áráskar í níu daga sem brot á Женevissamningunum.
Hvers vegna þetta skiptir máli
Áráskin á tilkynntum punkti mannúðarhjálpar og skjólborgu спринила лю lives og sért traust því að fólk hafði verið tilkynnt um það hvar og hvenær hjálp væri dreift. Áráskar á Björgunarmaður, sem voru að leita og grafa út, sýna einnig hættu fyrir neyðarmannssamfélög og mannúðarhjálparraðgerðir. Atvikin bera merkingu um möguleg brot á Женevissamningunum, Dóprotokoll I og Rímistafnum ICC. Auk þess hafa nýlegar stórar áráskar á slofku, hliðskipulagi og íbúðarhús í ýmsum svæðum Ukraína sýnt hættu fyrir almennum innviðum og lifskjörum.
Hvað gerðist
Þann 2. nóvember 2026 skaut Rústríki níu flugeldum á Komyshuваasa í Zaporizhzhia. Fyrst var FАБ-500 lanciert að skólalóðarmörkinu „Dzherelo“, þar sem mannúðarhjálp var dreift, og síðan FАБ-3000 að skjólborgu þar sem fólk var. Undir slöppunum voru að minnsta kosti 57 látnir. Þann 8. nóvember áttu dronar þrjá skot á stað þar sem Björgunarmaður ДСНС sьom добу розбирали завали. Двоє рятувальників дістали поранення, а пожежно-рятувальна машина зазнала пошкоджень; пошуки загиблих у Комишувасі тривали далі.
В ночь на 3 листопада Россия застосувала 289 ударних дронів, 17 балістичних ракет і 59 крилатих ракет у дев’яти областях України. Головними цілями стали об'єкти генерації та підстанції; у Дніпрі пошкоджено хоспіс, лікарню й амбулаторію. За даними ДСНС, загинули двоє людей і ще 20 постраждали. Окремим ударом авіабомби о 03:20 3 листопада було пошкоджено перехід між корпусами харківської міської лікарні. У кардіологічному корпусі перебували 236 пацієнтів і 31 працівник, 73 людини постраждали, а 226 пацієнтів евакуювали.
У ніч на 7 листопада Росія випустила по Києву та Київщині 36 ракет і 172 ударні дрони. Серед цілей були підстанції, що з'єднують Рівненську та Хмельницьку АЕС із Києвом. Пошкоджено п'ятиповерховий житловий будинок і будівлю на території дитсадка; у Києві постраждали щонайменше п'ятеро людей, серед них 14-річна дитина, а на Київщині загинув чоловік. 10 листопада удар у Кропивницькому влучив у магазин торговельної мережі, де травмувалися двоє людей.
Hvernig úkraínskar heimildir lýsa atburðinum
Українські органи та міжнародні гуманітарні структури наголошують, що час og staðsetningu mannúðarhjálpar í Komyshuваasa var tilkynnt fyrirfram._framtíð Míndefornsla framhefur að sex áráskar á níu daga, þar á meðal á mannúðarhjálp, Björgunarmaður, hliðskipulagi, slofku, íbúðarhúsi og verslun, brýta á Женevissamningunum, Dóprotokoll I og Rímistafnum ICC. Fréttir leggja áhers á tölur falls og skaða, sérstaklega ábyrguðu til látna, þar af Björgunarmaður og lögreglustefnd.
Hvernig erlendar heimildir lýsa atburðinum
Misiun OZN í Ukraína sagði að áráskin á tilkynntum punkti mannúðarhjálpar í Komyshuваasa hefði brotið gegn meginreglum alþjóðlegs humanitærr lags. Þann 26. október 2026 sagði nefnd OZN að áráskar á orkuinnfrastruktúra væru hernaðslög og glætuverk þýðingu. Þessar niðurstöður styðja alþjóðlegt mat á skaðanum frá þessum áráskum.
Baksvið
Женевские конвенции про захист жертв війни ухвалили 12 серпня 1949 року, а Додаткові протоколи 1977 року уточнили правила захисту цивільного населення, об’єктів та організацій цивільної оборони. СРСР підписав Женевські конвенції 12 грудня 1949 року та ратифікував їх 10 травня 1954 року; Додатковий протокол I підписано 12 грудня 1977 року та ратифіковано 29 вересня 1989 року. Росія вважає себя продовжувачкою СРСР і залишається стороною Женевських конвенцій та Додаткового протоколу I. Росія відкликала декларацію про визнання Міжнародної комісії зі встановлення фактів у 2019 році, але це не означає виходу з Женевських конвенцій або Додаткового протоколу I. Міжнародне гуманітарне право передбачає, що Росія має допускати Міжнародний комітет Червоного Хреста до військовополонених, не депортувати цивільних, а також розшукувати й притягати до відповідальності осіб, які вчинили воєнні злочини.