Birt:

Bandaríkin biðja Rússland leggja fram nýja öryggissamning við Evrópu

Bandaríkin hafa beðið Rússland leggja fram nýja tillögu um framtíðar öryggissamning með Evrópu. Tillagan þarf að taka tillit til rússneskra öryggisáhægta og leggja upp samþykkt skref til að slíta á spennu, en samferðan við Evrópu í friðarþingunum skal vera forsend. Jörund Vítkof og Steve Vítkoff áttu ákveðna stefnu á fundi í Moskvu með Vladimír Pútín þann 12. nóvember.

Helstu atriði

  • Bandaríkin biðja Rússland leggja fram nýja tillögu um öryggissamning við Evrópu.
  • Kushner og Steve Vítkoff vilja að tillagan taki tillit til rússneskra öryggisáhægta og viðbröndum til að slíta á spennu.
  • Kushner og Vítkoff ætla að biðja Pútín um að leyfa evrópsk fulltrúa að taka þátt í næsta friðarþingi um Úkraínu.
  • Samferðan við Evrópu í friðarþingunum er skilyrt fyrir því að evrópsk öryggismál séu rædd í merkingar.
  • Bandaríkin segja að þau munu ekki skrifa undir öryggissamning við Rússland án samþykki Úkraíny og evropaíske landa.
  • Bandaríkin velta ekki að gefa Rússlandi vetorett í máli um öryggi Evrópu.
  • Framkvæmd nýrrar öryggisfyrirkomstu er áætluð til að vera frestað þar til vélin í Úkraínu er lýst.

Hvers vegna þetta skiptir máli

Нов­ий підхід може сформувати ширшу систему європейської безпеки, пов’язану з припиненням війни в Україні. Він also передбачає, що Россия погодиться на участь Європи в мирних переговорах. Повідомлення про готовність США частково врахувати російські вимоги викликали занепокоєння урядів європейських країн. Водночас Вашингтон заявив, що не укладатиме угоду без згоди України та Європи й не дасть Росії права вето.

Hvað gerðist

Під час переговорів у Абу-Дабі 10–11 листопада за посередництва США нова архітектура безпеки Європи стала ключовою темою. Перший денний раунд тривав чотири з половиною години, а другий — дві години. Американські посередники запропонували російській стороні підготувати проєкт, який враховує її занепокоєння й вимоги, а також визначає «симетричні кроки» для деескалації та гарантує Європі відсутність нових нападів. Одночасно вони домагалися участі європейських представників у наступному раунді мирних переговорів. Кушнер і Віткофф мали 12 листопада передати пропозицію Путіну під час візиту до Москви, а згодом планували зустрітися із Зеленським у Дубліні. На переговорах також домовилися про масштабне звільнення полонених, але цифри не оприлюднили, а остаточне виконання залежало від схвалення Путіна.

Hvernig úkraínskar heimildir lýsa atburðinum

Українські медіа наголошують на запиті США про конкретні кроки Росії для деескалації та гарантії Європі від нових нападів. Вони також підкреслюють вимогу Вашингтона залучити європейських представників до наступного раунду переговорів і заяву, що Росія не отримає право вето. Окремо цитують попередження Володимира Зеленського: новий план може бути небезпечним, оскільки Москва не демонструє ознак наміру припинити війну. Український контекст переговорів у Абу-Дабі також охоплює питання полонених, територій, суворих вказівок Москві та прагнення узгуд дату наступних переговорів до кінця року через посилення ударів по енергетиці.

Hvernig erlendar heimildir lýsa atburðinum

Міжнародний погляд зосереджується на спробі США поєднати переговори про завершення війни з формуванням нової системи європейської безпеки. Російські довгострокові вимоги щодо обмеження розширення НАТО і скорочення військової присутності Альянсу у Східній Європі є головним тлом запиту США. Окремо наголошується на залежності серйозного обговорення європейської безпеки від участі європейських посланників у мирних переговорах, а також на повідомленій відсутності довіри та жорсткому характері дискусій.

Baksvið

Росія протягом багатьох років домагалася угоди з Європою, яка обмежила б подальше розширення НАТО та скоротила б військову присутність Альянсу у Східній Європі. Москва заявляє про зацікавленість у ширшій угоді, пов’язаній із домовленостями про завершення війни в Україні. Реалізацію нової архітектури безпеки планують відкласти до завершення війни. Російська делегація також пояснила початок повномасштабного вторгнення тим, що тодішній президент США Джо Байден не відповів на лист Путіна 2021 року про занепокоєння щодо безпеки.